1. Бути особистістю, до якої діти тягнутимуться.
2. Вчитель повинен викликати любов і повагу дітей до себе. А це можливо,
коли він сам любить, поважає та піклується про кожну дитину, й у стосунках з
нею чесний і відвертий.
3. У вчителя не має бути „любимчиків”, тоді дитина прислухатиметься до
порад такого вчителя, виконуватиме його прохання, ділитиметься з ним
найсокровеннішим.
4. Учитель має бути веселим, жартами підтримувати і заохочувати позитивне.
Це наближає його до дітей і зберігає його серце та нерви у порядку.
5. Вчитель повинен правильно використовувати свій час, щоб поповнювати
запас енергії завдяки природі, мистецтву.
6. Вчителю слід завжди бути доброзичливим. Немає в дитині нічого такого, що
вимагало б жорстокості. Зло перемагають добром, любов’ю. Вчитель повинен бажати
дитині лише добра, виховувати в неї добро своїми власними вчинками, і вона
відповість тим самим.
7. Учителю варто читати більше наукової літератури. З такою людиною дітям
завжди цікаво.
8. Завдання вчителя, як особистості: „знайди себе в собі”, підкори себе собі, оволодіти
собою і допомогти дітям зробити те саме.
9. Учитель повинен володіти мистецтвом
індивідуальних бесід з дитиною, вміти вислухати її, підтримати в ній
вогник самоповаги.
10. Класний керівник має створити доброзичливий учнівський колектив, в якому
кожна дитина пам’ятає, що поруч з нею людина, з інтересами якої треба
рахуватися.
11. Педагог має бути річкою, в якій зливається гаряче серце й холодний
розум, не допускати поспішних, непродуманих рішень, не залежати від настрою.
12. Вчителю слід дорожити довір’ям дитини, любити її, захищати, поважати її
почуття. Тоді між учителем і дітьми складатимуться доброзичливі, щирі стосунки.
Педагог повинен берегти найвище благо: людську гордість, недоторканість
особистості, гідність дитини.
Комментариев нет:
Отправить комментарий